| Автор(и) |
Булгаков Михайло
|
| Дата прем'єри | 2019-06-15 |
| Кількість дій | 2 |
| Жанр | трагіфарс |
| Мова вистави | українська |
| Театр | Київський академічний драматичний театр на Подолі |
| Місто | Київ |
| Нагороди | Премія “Київська Пектораль” – 2019 у номінаціях: “За краще виконання жіночої ролі другого плану» – Лариса Трояновська та “За краще виконання чоловічої ролі» – Роман Халаімов |
| Участь у фестивалях | ІІІ Всеукраїнський театральний фестиваль-премія «ГРА», 2020 р. (лонгліст) |
| Режисер-постановник |
Голенко Максим |
| Художник-постановник |
Карашевський Володимир |
| Художниця з костюмів |
Заулична Юлія |
| Музичне оформлення |
Полянський Тимур Завгородній Іван |
| Балетмейстер |
Івлюшкін Павло |
| Художник з освітлення |
Невгадовський Сергій |
| Переклад |
Байбак Ольга |
| Зоя Денисівна Пельц, удова |
Рубашкіна Катерина Малахова Даша |
| Павло Федорович Обольянінов |
Мяус Артем |
| Олександр Тарасович Аметистов, адміністратор |
Халаімов Роман |
| Манюшка, покоївка Зої |
Трояновська Лариса |
| Онисим Зотикович Алілуя, голова будкому |
Максимюк Максим |
| Газолідзе |
Пархоменко Андрій |
| Херувим |
Ніколаєв Ігор |
| Алла Вадимівна |
Брусенцева Юлія |
Хто вона, успішна жінка?
Та, хто має власну розкішну квартиру;
Та, хто може утримувати коханого чоловіка;
Та, кому під силу почати власний бізнес;
Та, хто знає, як вирішити будь-яке питання.
Але великі гроші не заробити чесною працею, а без них двері у Європу зачинені. Тому справжня комерсантка робить той бізнес, на який є попит – відкриває бордель – хіба не так стверджував Карл Маркс?
Зоя Денисівна навчилася читати між рядків. Коли в країні вирує хаос – у її, зойчиній квартирі, процвітає капіталізм.
У виставі звучить музика гурту театру на Подолі BRUKIDAST BAND.
Максим Голенко, режисер:
“Ми робимо виставу в театрі на Подолі, напроти якого стоїть дім Булгакова. Як тут не поставити Булгакова?
«Зойчина квартира» – це ніжне прощання з радянськими демонами і частина процесу декомунізації, якщо хочете.
Я людина з радянського минулого, яка народилася у кінці 1970-х, тому я застав час зміни пріоритетів.
Ми говоримо про гріхопадіння, коли заради мрії переступаєш заборонені грані, й на тебе скоріш за все чекає неминуча розплата, про спробу вирватися із радянської дійсності.
У цій історії є ретро, детектив, гумор, еротика, розважальне начало і, врешті-решт, Булгаков. Хіба цього мало?”