| Автор(и) |
Розов Віктор
|
| Дата прем'єри | 2015-04-25 |
| Кількість дій | 2 |
| Жанр | драма |
| Мова вистави | російська |
| Театр | Київський академічний драматичний театр на Подолі |
| Місто | Київ |
| Режисер-постановник |
Малахов Віталій |
| Художниця-постановниця |
Погребняк Марія |
| Художниця з костюмів |
Руденко Ніна |
| Музичне оформлення |
Борисов Володимир |
| Балетмейстерка |
Борисова Анжеліка |
| Вероніка Богданова |
Вайвала Катерина Свірська Олена |
| Федір Іванович Бороздін, лікар |
Бойко Сергій Пархоменко Андрій |
| Варвара Капітонівна, його мати |
Печенкіна Тетяна |
| Борис |
Грубер Максим |
| Ірина |
Сергеєва Валентина Тамбова Анна |
| Марк |
Грубер Максим |
| Анна Михайлівна Ковальова, викладач історії |
Сергійко Алла Плашенко Тамара |
| Володимир, син Ганни Михайлівни |
Грицай Дмитро |
Вічно живі. Ці слова мають різні значення, але все набуває одного відтінку, коли починається війна.
Тоді люди знімають маски. І кожен стає тим, ким він є. Боягузи, гульвіси, негідники, шахраї – живуть серед нас, але у мирний час вдають порядних людей.
«Вічно живі» – на перший погляд, історія однієї дівчини, наречений якої пішов на війну. Але це лише на перший погляд. Якщо зануритися глибше, то побачите сім’ю, у якій відображена ціла держава, а може, і цілий світ. Для когось обов’язок – це взяти зброю і піти на передову, хтось цілодобово працює, воскрешаючи поранених, хтось продовжує вчити дітей, хтось продовжує любити і чекати. Але є ті, хто не бажає змінювати свої звички, ті для яких танці, пісні та кортежі дорожчі за людське життя.
Вистава не розділяє людей на хороших і поганих. Вона відтворює справжнє життя, а не ілюструє військові гасла, якими вони були як 75 років тому, так і зараз.