| Автор(и) |
Медведева Поліна
Вільямс Теннессі |
| Дата прем'єри | 2019-04-12 |
| Кількість дій | 2 |
| Жанр | мелодрама |
| Мова вистави | українська |
| Театр | Київський академічний драматичний театр на Подолі |
| Місто | Київ |
| Художник-постановник та художник з костюмів |
Фон Шліппе Андреас |
| Продюсер |
Прудкін Володимир Батько-Ступка Ірина |
| Музичне оформлення |
Полянський Тимур |
| Художник з освітлення |
Невгадовський Сергій |
| Балетмейстерка |
Борисова Анжеліка |
| Звукорежисер |
Шевченко Сергій |
| Переклад |
Кияновська Маріанна |
| Карен Стоун |
Грищенко Ірина |
| Паоло |
Темляк Костянтин |
| Графиня |
Мельник Ірина Плашенко Тамара |
| Слуги просценіуму |
Брусенцева Юлія Мельник Станіслав |
Відома американська акторка, раптово перервавши свою театральну кар’єру в Нью-Йорку, прилітає до Риму, де знайомиться з привабливим юнаком.
Їм здається, що їхнє життя починається спочатку, але… «Рим – жорстоке місто, і грати на його вулицях небезпечно».
Чим закінчиться ця любовна пригода – поки таємниця навіть для творців вистави.
«Вистава «Снiг у квiтнi (Кружiння в порожнечi)» – це якісна, класична постановка і вона сподобається театралам, які не надто шанують скандальні експерименти…»
Старіюча зірка сцени, американка Карен Стоун (Ірина Грищенко), нещодавно провалилася в ролі, яка більше пасує молодій жінці. Вона вирішує відпочити в Європі, але невдачі продовжують переслідувати її. Коли Карен зізнається подрузі Мег, що не відмовилася б від чоловічого суспільства, та знайомить її з графинею (Тамара Плашенко), яка знаходить їй красивого юнака – італійця Паоло Ді Ліо (Костянтин Темляк). Карен закохується в молодого чоловіка з найсумнішими для себе наслідками …
Здавалося б, куди театру до кіно з його величезними бюджетами, комп’ютерною графікою і можливостями комерційного просування готового продукту? Зазвичай завзяті театрали говорять – мовляв, цікаво дивитися наживо на взаємодію акторів, їхні емоції і, буває, на помилки. Це ж такий ексклюзив! Але вистава Поліни Медведєвої цих виправдань не потребує – художнє оформлення від Андреаса фон Шліппе викликає захоплення лаконічністю, а декорації та сценографія – продуманістю». Рецензія Миколи Лежнева