| Автор(и) |
Карпенко-Карий Іван
|
| Дата прем'єри | 2015-11-21 |
| Кількість дій | 2 |
| Жанр | драма |
| Мова вистави | українська |
| Театр | Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького |
| Місто | Кропивницький |
| Нагороди | ХІІ Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості імені Марії Заньковецької – «Краща жіноча роль другого плану» (Надія Мартовська), м. Ніжин, 2016 р. |
| Участь у фестивалях | ХІІ Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості імені Марії Заньковецької, м. Ніжин, 2016 р. |
| Режисер-постановник |
Савченко Володимир |
| Художник-сценограф |
Кулавін Валерій |
| Художниця з костюмів |
Ярошенко Дар'я |
| Музичне оформлення та шуми |
Бабіюк Володимир |
| Режисер-асистент |
Дейнекіна Ірина |
| Балетмейстерка |
Опря Мар’яна |
| Концертмейстер |
Огарьов Артур |
| Василь Микитович Цокуль, багатий хазяїн |
Ярошенко Олександр |
| Мелашка, молодиця |
Мартовська Надія |
| Дід, мірошник |
Ярошенко Микола Тарнавський Ігор |
| Панас, парубок |
Адаменко Антон |
| Маруся, дівчина |
Заславська Оксана |
| Пилип, молодий москаль, гусарин |
Литвиненко Ілля |
| Аблакат |
Кодема Ігор |
| Борох, шинкар |
Політаєв Дмитро |
П’єса «Наймичка» Івана Карпенка-Карого, чи не єдина в українській драматургії, яка своєю глибиною наближається до найвиразніших взірців античної трагедії. Нова вистава Театру корифеїв за цією п'єсою сучасними засобами відкриває основну проблему твору – які наслідки в кохання щирого, а які в кохання згубного. Багатий хазяїн Василь Микитович Цокуль до набутого багатства і влади захотів додати ще й любов молодої вродливої дівчини. Жертвою його домагань стає юна й беззахисна сирота — наймичка Харитина, серце якої лише прокинулося для кохання, відчувши ніжне сховане почуття до такого ж, як і вона, наймита Панаса. Що чекає на героїв п'єси: драматична інтрига, складний збіг обставин, трагічна загибель, потрясіння від самогубства і врешті сповідь - самовикриття. Так глибоко драматично завершується історія і скривдженої, і кривдника. У виставі використана музика з творів Миколи Аркаса та народні мелодії.