Баба Пріся

Про виставу

Знаєте, от буває бабуся. Пече найсмачніші пиріжки, в’яже найтепліші шкарпетки, передає домашнє вино чи мариновані огірки, при кожній зустрічі намагається втиснути тобі в жменю пару гривень, навіть якщо твоя зарплата в п’ять разів більша за її пенсію. Її слова – теплі, руки – лагідні.
А буває – баба. Вона ставить пастки на дичину, лікується (чого гріха таїти – часто і розважається) грибами і травами, орієнтується в болотних стежках. Може дати стусана онукові, якщо порушив наказ чи з’їв її згущонку; своїми руками зарізати у війну 12-х німців, а словами – викликати на кін саму смерть. Вона точно знає, що належить ій, і не поступиться цим, хто б не став перед нею: місцевий дільничий чи Михайло Горбачов.
Не засмучуйте і не розчаровуйте бабусь, бо від бабиного гніву ніхто не врятується.