| Автор(и) |
Доричевський Олексій
|
| Дата прем'єри | 2017-07-04 |
| Кількість дій | 1 |
| Жанр | майже докуМентальна музична історія |
| Мова вистави | українська |
| Театр | Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка |
| Місто | Київ |
| Режисер-постановник, сценограф |
Май Андрій |
| Художниця по костюмах |
Маркуш Катерина |
| Хореографиня |
Семьошкіна Ольга |
| Музичне оформлення, художнє рішення світлового оформлен |
Май Андрій |
| Художник по світлу |
Шабетя Анатолій Кононенко Андрій |
| Звукорежисерка |
Макарська Оксана |
| Відеоінженер |
Рожков Олександр |
| Призовник строкової служби |
Терновий Олег |
| Представник органів державної влади |
Завадський Дмитро |
| Представниця ЄС |
Хохлаткіна Олена Осадча Ганна |
| Красива жінка, гречна |
Ярошенко Наталія |
| Красива жінка, палка |
Зінєвіч Віра Мельник Ірина |
| Красива жінка, конкретна |
Міхіна Тетяна |
| Красива жінка, містична |
Добриніна Анастасія |
Сьогодні вкотре думки кожного українця сповнені надіями та сподіваннями на глобальні зміни. Цього разу мрії та прагнення пов’язані із Європою. Яка вона? І де зараз ця Європа? Можливо, згідно давньогрецького міфу про викрадення прекрасної дочки фінікійського царя Агенора — Європи могутнім Зевсом, що заради коханої перетворився у бика, лестощами одурманив красуню, яка сіла на нього і поринула у далину, де лише море і синє небо. Згодом стала дружиною Зевса, народила йому трьох могутніх і мудрих синів. Можливо, вона й досі живе на далекому острові? Чи вже повернулася додому?
У виставі ви не зустрінетеся із красунею Європою. Натомість, режисер та драматург за підтримки Goethe-Institut в Україні об’їздили міста та села України, поспілкувалися із різними людьми, від трактористів до губернаторів областей, свої враження від зустрічей вони перетворили у театральне дійство. Яскравими засобами сценічної виразності автори разом із акторами лише відображають відчуття дійсності, той момент, де перетинається внутрішній світ художника і реальність. Вистава твориться зараз, тут, цієї миті. В ній, як у нашому житті, мрії тісно переплітаються із минулим, яке наздоганяє, не полишає, примушує прискіпливіше вгледітися в те, що на нас чекає у майбутньому. Реалії, завдяки фантазії режисера, перетворюються в образи, фантасмагорії, породжують асоціації, що провокують замислитися і визнати, що багато десятиліть наше існування було підпорядковане цінностям, які руйнували душі, знищували культуру, високу духовність нашої країни і кожного з нас.
Це вистава-мандри, що супроводжують нас ціле життя. Мандри, мета яких — знайти себе у часі, своє місце в цьому непростому світі, пошуки відповідей на вічні питання «хто ми?», «які ми?» і «якими ми маємо бути?» — і це залежить лише від кожного з нас.