Автор(и) |
Леся Українка
Маслобойщиков Сергій |
Дата прем'єри | 2019-03-27 |
Кількість дій | 2 |
Жанр | драма |
Мова вистави | українська |
Театр | Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка |
Місто | Київ |
Нагороди | Лауреат Премії «Київська пектораль»-2019 в номінаціях «За кращу сценографію» (Сергій Маслобойщиков) та «За кращу музичну концепцію вистави» (Олександр Бегма) |
Участь у фестивалях | III Всеукраїнськоий театральний фестиваль-премія «ГРА» |
Режисер-постановник, художник-постановник |
Маслобойщиков Сергій |
Художниця по костюмах |
Рудюк Наталія |
Режисер з пластики |
Литвинов Віктор |
Автор оригінальної музики |
Бегма Олександр |
Хормейстерка |
Бегма Наталія |
Художник по світлу |
Марчук Ярослав |
Звукорежисер |
Орлюк Артем Кришталь Олександр Коломійченко Владислав |
Мавка |
Федорак Христина |
Лукаш |
Бегма Олександр |
Той, що... |
Шаран Іван |
Дядько Лев |
Баша Василь Шаварський Олег |
Мати, Килина |
Савченко Анжеліка |
Лісовик |
Логінов Олександр Петухов Олексій |
Русалка польова |
Кошкіна Марина |
Потерча, хлопчик |
Кузь Дана |
«Verba» латиною означає: «слова», «мова», «текст», «слова пісні», «рукопис», «оклик»... фонетично це абсолютно співпадає з українським словом «верба». Верба — рослина — місце, де живе Мавка, головна героїня твору Лесі Українки “Лісова пісня”. Мавка виходить з верби на початку п'єси та у вербу повертається. Verba — слова — місце, де живе сама Леся Українка та її поетичний спадок. «В серці знайшла я теє слово чарівне, що й озвірілих в люди повертає...» — каже Мавка. Здається, ця фонетична гра була спланована самою авторкою “Лісової пісні” — цього складного багатошарового твору. Драматична історія кохання Мавки та Лукаша заводить нас у таємничі лаштунки, де зароджуються стихії незрозумілого героям всесвіту, де оклик справжнього здобувається ціною власного життя. У виставі використано вірш Г. Гейне "Гірська ідилія" у перекладі Лесі Українки. Вистава «Верба» - це оригінальне авторське прочитання хрестоматійної драми Лесі Українки «Лісова пісня» від відомого українського кіно- і театральний режисера і художника Сергія Маслобойщикова. Оригінальність прочитання полягає в наближенні глибинних філософських категорій Лесі Українки до сьогоднішнього глядача. Через неординарність сценічного відтворення, яскравість театрального образу режисер-постановник нагадує нам, всім, хто існує в прагматичному світі, про вічні поняття Краси самого Життя, Любові, як життєдайної сили, яка спроможна не лише оновлюватися сама, а й робити світ досконалішим, чистішим. Режисер вистави Сергій Маслобойщиков не лише розробив художнє вирішення сценічного простору, а й запропонував власну сценічну редакцію одного з найвизначніших текстів української літератури. За Сергієм Маслобойщиковим давно утвердилася слава «універсального» художника. Його творчість охоплює широкий спектр мистецьких зацікавлень – авторське ігрове кіно та кінодокументалістика, книжкова графіка, плакат, живопис, театральна режисура, сценографія, дизайн. Лауреат понад 50 міжнародних та вітчизняних нагород у галузях кіномистецтва, театру та образотворчого мистецтва. На терені театру – помітні постановки (й не лише в Україні), чотири премії «Київська пектораль» за кращу сценографію (зокрема й нагорода за виставу «Буря» на сцені франківців).