| Автор(и) |
Птушкіна Наталія
|
| Дата прем'єри | 2020-06-26 |
| Кількість дій | 2 |
| Жанр | серйозна комедія |
| Мова вистави | українська |
| Театр | Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені В. Г. Магара |
| Місто | Запоріжжя |
| Режисер-постановник, музичне оформлення |
Прокіп Олександр |
| Художниця-постановниця |
Дворянкіна Надія |
| Художниця з костюмів |
Мацук Наталія |
| Балетмейстерка-постановниця |
Боброва Тамара |
| Звукорежисери |
Савенко Нінель Какойло Михайло |
| Художники з освітлення |
Дубровко Денис Юдіна Світлана |
| Помічники режисера |
Ромашкан Михайло Лаврухін Павло Сичова Олена |
| Віктор |
Косодій Андрій |
| Тетяна |
Туріянська Оксана Єрентюк Тетяна |
| Віктор у молодості |
Кумунджиєв Богдан Шадрін Костянтин |
| Тетяна у молодості |
Капралова Галина Грищенко Ольга |
Історія про те, як одного дня, цілком звичайна жінка, не закомплексована, життєрадісна вирішує змінити життя і покинути свого чоловіка.
Вистава насичена знайомими кожному з нас атрибутами повсякденності, до найдрібніших предметів, деталей, які активно заповнюють кожну “середньостатистичну” квартиру “середньостатистичної” сім’ї. Футбол по телевізору, пиво, вечеря, пляшка, дача, вишні, які треба встигнути зібрати – все це відходить на другий план, коли Тетяна повідомляє Віктору що залишає його… Розпочинається з’ясування відносин і, під час пошуку причин, наші герої вдаються до спогадів, які відкидають їх у ті часи, коли вони тільки-но розпочинали будувати сім’ю. Спливають цікаві події, факти… Але, як то кажуть, краще це один раз побачити, ніж сто разів почути.
До речі, як з’ясувалось, справжнє кохання не можна вселити, привити, нав’язати, як акційний товар у супермаркеті. Кохання – як талант, як Божий дар: або є, або зовсім відсутнє. А якщо сімейне життя рухається за інерцією, то його майбутнє, хоч і через тридцять років, очікує крах.