Автор(и) |
Мирний Панас
|
Дата прем'єри | 2019-01-26 |
Кількість дій | 2 |
Жанр | трагедія |
Мова вистави | українська |
Театр | Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської |
Місто | Чернівці |
Режисер-постановник |
Колісник Петро |
Художник-постановник |
Магратій Петро |
Композитор |
Шнайдер Володимир |
Балетмейстерка |
Циба-Божеску Марія |
Художниця зі світла |
Радощук Вікторія |
Художник зі світла |
Курилюк Ігор |
Хормейстерка |
Первова-Рошка Оксана |
Чіпка |
Надкерничний Олексій |
Мотря, мати Чіпчина |
Попенко Лариса Анепська Діна |
Лушня |
Дадус Олександр |
Матря |
Топорівський Андрій |
Пацюк |
Мегера Петро |
Грицько, товариш Чіпки |
Кавулич Назар |
Христя, дружина Грицька |
Зборлюкова Крістіна Винарчук Сніжана |
Галя |
Тимку Марина |
«ЦЕ ВИСТАВА ПРО ЗАНЕПАД ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ» – П. Колісник
Кожна з історичних епох не минає безслідно ні для окремих людей, ні для народу в цілому. Найстрашнішою трагедією є трагедія людини, яка не пішла в життя власною дорогою, а, ніби чужу одежу, вдягла чужу жахливу долю.
Чіпка з дитинства впустив до своєї душі злість та ненависть. Мати любила сина, але це почуття було надто складним, – бо «Мотря, розпалившись, не вміла здержувати руку над рідним сином». Сім’я виринала з моря злиднів і знову потопала в ньому. Доля посміхнулася юнакові, коли він покохав Галю – «польову царівну». Ось тут у Чіпки з’явилася можливість забути про обрáзи, знову полюбити світ і ставитися до нього з більшою людяністю. Та злі люди відібрали в сім’ї спадок – землю. Суддям треба було давати хабарі, але грошей на це не було. Чіпка шукає виходу й знаходить його у помсті, спрямованій проти людей, які не пожаліли його. Він приєднується до кримінального угрупування Лушні, Матні й Пацюка. З цими жалюгідними представниками роду людського Чіпка мав мало спільного, але ж на слизький шлях злочинів так легко стати. Душа Чіпки поступово, але невідворотно деградує та руйнується. Чіпка з дитинства був дуже вразливим, до того ж мав загострене почуття справедливості. Урівноважені іншими якостями, ці риси його характеру могли б стати в пригоді як ближнім, так і суспільству. Але ж оточення, обставини, а, може, й сама доля зробили так, що Чіпка опиняється в безвиході. Злочинну кар’єру він завершує різаниною, яку учинив над цілою сім’єю. Фінал його життя трагічний: рідна мати видає Чіпку властям, а «польова царівна» Галя накладає на себе руки.
Конфлікт між особистістю й суспільством існує здавна. І кожного разу, коли людина й суспільство вступають у нерівний бій, відбувається ще одна людська трагедія. Це змушує замислитися над вічними питаннями про добро і зло, життя і смерть, гріх і спокуту, любов і ненависть, зрештою, про цінність і смисл існування людини в складному і неоднозначному світі.