Про виставу
У щоденниках #ukrwarbody українці з першого дня повномасштабного вторгнення рф в Україну почали фіксувати, як їх тіло реагує на події війни. Це історії тілесних відчуттів людей різного віку, гендеру, віросповідання, професії.
Хтось із них був в Україні, хтось пережив окупацію, хтось виїхав за кордон, хтось на момент вторгнення жив за межами країни. Об’єднує їх одне - Україна. Усі вони - носії больового тіла країни.
Учасники вистави дані події переводять у театральну форму, щоб розказати їх глядачу мовою мистецтва. Створити акт «суБільмації» мовою тіла і мистецтва.
Для того, щоб позбутись болю варто розділити його. Комусь - треба розказати свою історію. Комусь - почути і побачити, відчути, що він не один у своїх чуттях. Почути, що відчувають інші люди, що впливає зсередини на їх прояви, дії та вчинки.
Сила мови тіла в тому, що вона зрозуміла без слів і здатна об’єднати.