Theatre.com.ua
УКР

Симфонія сльози

Автор(и) Косач Юрій
Дата прем'єри 2015-06-27
Кількість дій 2
Жанр
Мова вистави українська
Театр Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької
Місто Львів
Постановники
Режисер-постановник Шумейко Григорій
Художниця-постановниця Боярська Людмила
Асистент художника-постановника Михащук Михайло
Покровецький Богдан
Диригент Мочурад Богдан
Хормейстерка Явдошин Оксана
Балетмейстерка Балаян Олена
Помічник режисера Жуков В'ячеслав
Шелест Костянтин
Ролі та виконавці
Бортнянський в молодості Войтюк Андрій
Сніцарчук Андрій
Бортнянський в старості Глова Степан
Мука Ярослав
Бортнянська Бонковська Олександра
Остринська Лідія
Олександр Волинський Юрій
Федорченко Олесь
Лука Гнатович Кіргач Ярослав
Норчук Олександр
Пані в чорному Гуменецька Олександра
Швайківська Ірина
Амодик Біль Роман
Хвостенко Юрій
Пан у киреї Коржук Василь
Кузьменко Олександр

Про виставу

Поет, прозаїк, драматург, племінник Лесі Укранки, Юрій Косач, знав із власного досвіду як це бути митцем, відірваним від рідного ґрунту, адже значну частину життя прожив у Франції та Америці. Тому доля Дмитра Бортнянського не залишила його байдужим, втілившись у драмі «Симфонія сльози».

Серед відомих українців, які здобули всесвітньої слави на чужині,  Дмитро Бортнянський (1751-1825) помітна постать. Його талант визнали сучасники, а вклад у розвиток нерідних культур є незаперечним. Видатний композитор родом з Глухова Сумської області отримав освіту в Венеції, Болоньї, Римі та Неаполі, з незмінним успіхом в Італії йшли його опери «Креонт», «Алкід», «Квінт Фабій». У 28-річному віці він прибув до Петербургу, де був призначений придворним капельмейстером, тут й прожив творчо плідне життя, залишивши чималу музичну спадщину.

Повертаючись з Італії до Петербургу в кінці XVIII століття – він вертався на батьківщину, адже Сумщина на той час й ще на дві сотні років по тому була частиною Російської імперії, а українську культуру розглядали лише в контексті російської. А чи взагалі розглядали…

Митець, який шукає свою пісню… Той довершений твір, який розкаже нащадкам про сум’ятя його душі, коливання кардіограми часу, яке здатний відчути лише він, обраний. Музи та злі генії, мрії, химери – тільки б у вирі цьому не загубитися, не втратити нитки до тої єдиної симфонії.

Чи знайшов її Бортнянський? Ми згадуємо про нього сьогодні, повертаючи пам’ять на рідну землю… Вистава Григорія Шумейка – спроба «поговорити» із митцем та намалювати картину того найголовнішого пошуку.

Він був єдинаком, якого не цікавили статки. Дружина за десять тисяч продала його виплеканий твір, син, щойно почавши робити самостійні дорослі кроки – все розумів через гаманець, жінку його мрій забрала жага влади. А його цікавила лише музика… 

Афіші, програми