| Автор(и) |
Гавел Вацлав
|
| Дата прем'єри | 2016-06-10 |
| Кількість дій | 2 |
| Жанр | драма |
| Мова вистави | українська |
| Театр | Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка |
| Місто | Київ |
| Участь у фестивалях | Покази у мм. Прага, Брно, Пардубіце на запрошення Чеського культурного центру, 2016 р. |
| Режисер-постановник |
Рихлік Бржетіслав |
| Художник-сценограф |
Черни Мартін |
| Художниця по костюмах |
Сладечкова-Ослзла Маркета |
| Автор оригінальної музики |
Кроупа Матєй |
| Художник по світлу |
Головін Євген |
| Асистентка режисера |
Айше Діана |
| Звукорежисер |
Чорний Олег |
| Звукорежисерка |
Наталушко Павло |
| Луїза, архітекторка |
Ярошенко Наталія |
| Зденєк Бергман, головний проектант |
Логінов Олександр |
| Альберт, архітектор |
Ступка Дмитро Терновий Олег |
| Кузьма Плеханов, архітектор |
Панчук Петро |
| Ульч, архітектор |
Полікарпов Вадим Зубков Олексій |
| Мацуркова, архітекторка |
Зінєвіч Віра |
| Рената, секретарка |
Косолапова Світлана Добриніна Анастасія |
| Секретар |
Жирко Тарас |
Спільний проект Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка та Чеського центру при посольстві Чеської Республіки в Україні в рамках проекту «Рік Гавела в Україні» з нагоди 80-річчя від дня народження Вацлава Гавела.
Дія п’єси «Санація» (1987) відбувається у старовинному замку, де працює і тут же проживає група архітекторів, які розробляють проект перепланування старої частини міста, з метою вдосконалення побутових умов мешканців згідно комфорту та сучасних технологій. Але це лише поверховий шар твору. Як і більшість п’єс В. Гавела, ситуації та події, в які потрапляють персонажі, часом нагадують абсурдність Кафки, а часом переносять нас в атмосферу героїв Чехова.
Головний парадокс п’єси в тому, що люди, які впорядковують життя інших, не можуть навести лад у власному житті і в своїх душах. Поступово від сцени до сцени рефлексії героїв стають відвертішими, проблеми людського існування виходять на перший план: з вічним пошуком сенсу буття і з надіями, ідеалами, що розбиваються вщент. Із одкровеннями та сплесками відчаю від розуміння, що життя пройшло намарно. Від розуміння, що творчість в ім’я людей лише ілюзія, яка залежить від законів зовнішнього світу, що існує за межами замку. Кожен новий візитер з новою силою нівечить власне «я» героїв.
З цього замкненого кола немає виходу. Тут любов замінена сурогатом ад’юльтеру, а правда, щирість і відвертість можуть бути висловлені лише у нічній хмільній темряві. Потім… вранішнє похмілля та очікування нових директив від нового керівництва, як жити далі.
ЧЕСЬКИЙ РЕЖИСЕР ПОСТАВИВ П’ЄСУ ВАЦЛАВА ГАВЕЛА У ТЕАТРІ ФРАНКА