Theatre.com.ua
УКР

Санація

Автор(и) Гавел Вацлав
Дата прем'єри 2016-06-10
Кількість дій 2
Жанр драма
Мова вистави українська
Театр Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Місто Київ
Участь у фестивалях Покази у мм. Прага, Брно, Пардубіце на запрошення Чеського культурного центру, 2016 р.
Постановники
Режисер-постановник Рихлік Бржетіслав
Художник-сценограф Черни Мартін
Художниця по костюмах Сладечкова-Ослзла Маркета
Автор оригінальної музики Кроупа Матєй
Художник по світлу Головін Євген
Асистентка режисера Айше Діана
Звукорежисер Чорний Олег
Звукорежисерка Наталушко Павло
Ролі та виконавці
Луїза, архітекторка Ярошенко Наталія
Зденєк Бергман, головний проектант Логінов Олександр
Альберт, архітектор Ступка Дмитро
Терновий Олег
Кузьма Плеханов, архітектор Панчук Петро
Ульч, архітектор Полікарпов Вадим
Зубков Олексій
Мацуркова, архітекторка Зінєвіч Віра
Рената, секретарка Косолапова Світлана
Добриніна Анастасія
Секретар Жирко Тарас

Про виставу

Спільний проект Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка та Чеського центру при посольстві Чеської Республіки в Україні в рамках проекту «Рік Гавела в Україні» з нагоди 80-річчя від дня народження Вацлава Гавела.
Дія п’єси «Санація» (1987) відбувається у старовинному замку, де працює і тут же проживає група архітекторів, які розробляють проект перепланування старої частини міста, з метою вдосконалення побутових умов мешканців згідно комфорту та сучасних технологій.  Але це лише поверховий шар твору. Як і більшість п’єс В. Гавела, ситуації та події, в які потрапляють персонажі, часом нагадують абсурдність Кафки, а часом переносять нас в атмосферу героїв Чехова. 
Головний парадокс п’єси в тому, що люди, які впорядковують життя інших, не можуть навести лад у власному житті і в своїх душах. Поступово від сцени до сцени рефлексії героїв стають відвертішими, проблеми людського існування виходять на перший план: з вічним пошуком сенсу буття і з надіями, ідеалами, що розбиваються вщент.  Із одкровеннями та сплесками відчаю від розуміння, що життя пройшло намарно. Від розуміння, що творчість в ім’я людей лише ілюзія, яка залежить від законів зовнішнього світу, що існує за межами замку.  Кожен новий візитер з новою силою нівечить власне «я» героїв. 
З цього замкненого кола немає виходу. Тут любов замінена сурогатом ад’юльтеру, а правда, щирість і відвертість можуть бути висловлені лише у нічній хмільній темряві. Потім… вранішнє похмілля та очікування нових директив від нового керівництва, як жити далі.

 

 

Афіші, програми