| Автор(и) |
Вишневський Артем
|
| Дата прем'єри | 2012-06-26 |
| Кількість дій | 1 |
| Жанр | театр абсурду |
| Мова вистави | українська |
| Театр | Львівський Авторський Драматичний ТЕАТР «ScenA8» |
| Місто | Львів |
| Режисер, художник з костюмів, сценограф |
Сендецький Андрій |
| Музичне оформлення |
Гаврилович Сергій |
| Дальтонік |
Галайко Віра Кульчицький Юрій |
| Зелений |
Мартинюк Марта Рагузін Віталій |
| Коричневий |
Кузбит Соломія Галайко Віра |
| Різниця |
Продиус Лілія Гелей Дзвенислава Алієва Ельнура |
Вистава за п’єсою сучасного українського драматурга Артема Вишневського грається на камерній сцені. Сприйняття твору – неоднозначне, оскільки важливим моментом цієї п’єси є гра слів, які можна оцінити лише під час безпосереднього огляду дійства. Відображення жахливих подій сумного минулого і безглуздої дійсності.
Наше сьогодення не набагато різниться від реалій вже пережитого. Драматизм полягає у соціальному «дальтонізмі», який влаштовує теперішню владу країни аналогічно як її попередницю. «Темними» і заклопотаними людьми легше керувати, адже вони мають власні вкрай гострі питання, які самотужки намагаються вирішити (побут, здоров’я, безпека, освіта тощо), а «політична еліта» та «можновладці», гадаючи що «тримають Бога за ноги», намагаються усіляко створювати чергові надумані «питання», якими були б зайняті громадяни. А можливо, це сумний факт з буття людства в цілому, а не лише України?
Для пересічного інтелектуала постановка вкрай депресивного і філософського твору є мірою розуміння гнітючої раціональності та суті соціуму. Для «служителів народу» п’єса є показником того, що серед громадян усе ж є підсвідоме розуміння реальності, над якою вони так старанно працюють.