| Автор(и) |
Гоголь Микола
|
| Дата прем'єри | 2017-06-10 |
| Кількість дій | 2 |
| Жанр | комедія |
| Мова вистави | українська |
| Театр | Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької |
| Місто | Львів |
| Режисерка-постановниця |
Сікорська Тетяна |
| Художниця-постановниця |
Тарасенко Наталія |
| Музичне оформлення |
Саєнко Юрій |
| Художник зі світла |
Новосад Микола |
| Помічник режисера |
Жуков В'ячеслав Шелест Костянтин |
| Переклад |
Вишня Остап |
| Городничий |
Глова Степан |
| Анна Андріївна, його дружина |
Бонковська Олександра Никончук Людмила |
| Марія Антонівна, його донька |
Калинюк Інна Солук Мирослава |
| Лука Лукич Хлопов |
Коржук Василь |
| Дружина Хлопова |
Михайлюк-Коржук Юлія Шумейко Марія |
| Аммос Федорович Ляпкін-Тяпкін |
Мука Ярослав |
| Артемій Филипович Земляника |
Гаврилів Ігор Максименко Максим |
| Іван Кузьмич Шпекін |
Кузьменко Олександр (Львів) Сніцарчук Андрій |
За 180 років сценічного життя класичний твір Миколи Гоголя «Ревізор» пережив величезну кількість прочитань та інтерпретацій у різних куточках світу. В театрі імені Марії Заньковецької до п’єси звертались лише раз – у 1922 році, коли театр перебував ще у місті свого заснування Києві, поставив виставу один з корифеїв заньківчан Олександр Корольчук.
Який він – Хлестаков нашого часу, що своєю появою розбурхує вади сонного містечка та демонструє різні прояви слабкості людської істоти? Діапазон можливої його яви величезний – шахрай, дурник, мудрець, мисливець, здобич, пророк і, навіть, месія… Режисер вистави Вадим Сікорський обранням на роль Хлестакова Юрія Хвостенка, актора експресивного та, одночасно, ліричного темпераменту, задає певний тон постановці. Адже Хлестаков може бути і персонажем стихійної природи, який пристрасно вживається у кожного разу нову, щойно придуману ним небилицю, заманюючи у вир гри глядача.
Фантасмагорійності та гротеску виставі додасть сценічне рішення Наталії Тарасенко – персонажі постануть у «шкірі» різноманітних звірів та птахів у барвисто-розписній декорації. Отож, роздуми постановників над похмурим гоголівським «Ревізором» очікуються з елементами казковості, але, як і передбачає таке забарвлення – за видимою легкістю виблискуватиме алегорія тваринної природи людини у яскравому привабливому вбранні. Придивімося до героїв відомої історії ще раз.