Пер Гюнт

Про виставу

Сергію Данченку та Богдану Ступці присвячується
Драматична поема Генріка Ібсена «Пер Гюнт» (1867) визнана серед найвищих здобутків світової драматургії. Вона увібрала в себе, здається, всі наскрізні проблеми і теми, які хвилювали і хвилюють людство протягом багатьох століть: в чому сенс людського життя, що означає це сакраментальне «бути собою», як, шукаючи своє головне призначення, не зрадити власному «я», як віднайти в собі сили протистояти численним спокусам, що повсякчасно поряд з людиною.
Як і належить масштабному філософському полотну, сюжетна основа п'єси розлога і багатошарова. Історія Пера Гюнта рухається в часі від пустощів і витівок юного фантазера до відчайдушних прозрінь сивочолого старого на порозі смерті, в'юниться між буденністю і казкою, між реальністю і маренням, у світі людей та володіннях тролей. Події переносяться від сурового рибальського містечка до загублених куточків норвезького фіорду, від далеких африканських берегів до морського судна, що крізь бурю мчить в безодню.