Не шукайте ЩАСТЯ, бо я його украв

Про виставу

Людська доля, людські почуття, зрештою, людське життя… Ми залежимо від власних та чужих примх, ба, навіть, від суспільної думки, яка вважає себе істиною. Та є те, над чим не владні ні ми, ні, навіть, «всемогутня» думка оточуючих – кохання, коли воно справжнє, не має меж і «запхати» його у рамки «правильності» людина не може. Любовний трикутник, боротьба між почуттями та нормами моралі, боротьба з самим собою заради примирення із соціумом – все це знищує особистість і, як жахливо це не звучало б, іноді смерть є єдиним логічним завершенням страждань людини, яка за природою своєю народжена бути щасливою…