| Автор(и) |
Котляр Ася
|
| Дата прем'єри | 2015-05-27 |
| Кількість дій | 1 |
| Жанр | трагікомедія |
| Мова вистави | українська |
| Театр | Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр |
| Місто | Сєвєродонецьк |
| Нагороди | Гран-прі “За кращу жіночу роль” (Наталя Карчкова), Міжнародний фестиваль жіночої творчості імені Марії Заньковецької, м. Ніжин, 2015 р. |
| Участь у фестивалях | Міжнародний фестиваль жіночої творчості імені Марії Заньковецької, м. Ніжин, 2015 р. |
| Режисер-постановник |
Богомаз-Бабій Григорій |
| Сценографія |
Яременко Олена |
| Музичнео формлення |
Гладкий Олександр |
| Хореографія |
Сєрєкова Ірина |
| Вокал |
Бугайова Олена |
| Помічниця режисера |
Амброзієва Інна |
| Маня (Марія) |
Амброзієва Інна |
| Циля (Цецилія) |
Карчкова Наталія |
| Еля (Ельвіра), дочка Марії |
Кісліцина Лідія |
| Маня (Марія) онука Ельвіри |
Амброзієва Лідія Левіна Ніна |
До Дня пам’яті та примирення та на честь Дня перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні театр втілив на сцені п’єсу про долю двох жінок, що пережили війну. Її авторка, сучасна письменниця Майя Тараховська (Ася Котляр) у передмові до свого твору написала: «Війна - це завжди горе. Це завжди біль і вічна пам'ять. Тільки любов і співчуття, уміння прийняти чужий біль, як свій власний, можуть допомогти пережити горе матері, дружини, сестри. П'єса про три війни, дія якої відбувається на старій загальній кухні напіврозваленого будинку, який готують для знесення. Усе життя двох жінок, одна з яких українка, інша єврейка, проходить на цій кухні. І весь світ для них – ця стара кухня, яка є символом епохи, що пішла у небуття».