| Автор(и) |
Куліш Микола
|
| Дата прем'єри | 2016-03-09 |
| Кількість дій | 2 |
| Жанр | трагіфарс |
| Мова вистави | українська |
| Театр | Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр |
| Місто | Сєвєродонецьк |
| Участь у фестивалях | ХVIII Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії», м. Херсон, м. Миколаїв, Україна, 26, 27.05.2016 р.; Міжнародний театральний фестиваль «1919-2019 Куліш. Курбас. Шекспір», м. Харків, Україна, 16.06.2019 р. |
| Постановка та музичне оформлення |
Московченко Володимир |
| Сценографія та костюми |
Лубська Ірина |
| Пластика |
Бондаренко Сергій (Луганськ) |
| Хореографія |
Сєрєкова Ірина |
| Вокал |
Тимко Тетяна |
| Аранжування |
Браташ Артем |
| Помічниця режисера |
Яковенко Ольга |
| Стефан Ґраса, робітник |
Шербул Іван |
| Маклена, його донька |
Адначева-Пономаренко Анастасія Золотоверха Вероніка |
| Юзеф Зброжек, маклер |
Козир Сергій |
| Його дружина |
Козир Людмила |
| Анеля, їхня донька |
Леміш Анастасія Штомпель Дарина |
| Владек Зарембський, фабрикант |
Пономаренко Денис |
| Ігнатій Падур, музикант |
Благий Володимир Шморгунов Іван |
| І Батяр |
Грошев Ярослав |
Відомо, що основою для написання Миколою Кулішем соціально-психологічної драми “Маклена Ґраса” стало повідомлення однієї з польських газет про арешт збанкрутілого капіталіста. Маючи страхові внески, що їх посмертно може отримати родина, останній найняв за 500 злотих безробітного, щоб той убив його. Ситуація і характери, переосмислені драматургом в п'єсі, дають можливість постановникам по-своєму трактувати час і місце подій.
Перші ж звуки вистави занурюють у стихію нашого часу, в якому нав'язливе відчуття краху, біди, депресії переслідує багатьох. І кожна людина, яка в різний спосіб намагається врятуватись від цього, варта нашого співчуття.
Герої вистави аж ніяк не герої в житті, а звичайні “маленькі люди”. Криза унеможливлює їхні прагнення піднятися на висоти бажаного добробуту залишаючи лише “орендарями життя”. І тепер ними керує панічний пошук порятунку. Час для цього спливає швидко. А питання: “Якою ціною?” — лишається головним.
Втіленням сподівань на краще є тільки Маклена. Доведена до відчаю дівчинка-підліток, аби врятувати сім’ю від виселення, пробує в різний спосіб заробити гроші. Наступна нагода трапляється після підслуханої розмови батька із маклером, коли останній просить вбити його. Батько відмовляється. А Маклена? Здається, що це зацьковане звірятко має почуття власної гідності, має отой моральний закон у собі, що не дає переступити межу людяності навіть у безвиході. Чи поступиться у складній ситуації чистота і відкритість цієї дівчинки її недосвідченості й нестриманості.
Відчуття апокаліпсису у виставі межує з іронією. Сумної посмішки додають елементи клоунади і присутність “батярського фольклору”.