Дядечків сон

Про виставу

Повість «Дядечків сон» повернула Ф. М. Достоєвського, на той час засланого каторжанина, засудженого до смерті і помилуваного монаршою волею, в світ літератури. Будучи на примусовій військовій службі в Семипалатинську, письменник почав розробляти сюжет майбутньої повісті. Страх перед цензурою і подальшими гоніннями змусив його бути максимально обережним у виборі предмета оповіді. Щоб не накликати на себе гнів государя Олександра ІІ, який хоч і помилував письменника, але особисто розпорядився залишити його під таємним наглядом, Достоєвський зосередився на розробці характерів героїв, спираючись на спадщину своїх великих попередників: Гоголя з його «Ревізором», «Одруженням», «Мертвими душами»; Пушкіна - з «Євгенієм Онєгіним», «Графом Нуліним» і т.д. Літературні алюзії цих авторів щедро розсипані в повісті. Вони служать основою і прикрасою її сюжету. Повість вийшла у світ у 1859р. і була зустрінута критиками холодним мовчанням, адже вони вважали, що (все занадто просто, водевільно і вторинно). Але за іронією долі, не отримавши визнання при житті автора, вона народжується вдруге у ХХ столітті на численних театральних підмостках, втілюючи початковий задум генія, який планував написати не повість, а п'єсу-водевіль. На сьогодні - це найбільш ігровий твір письменника, який розкриває геніальність автора в амплуа драматурга, яке не відбулося для нього за його життя.