| Автор(и) |
Маковій Віра
|
| Дата прем'єри | 2020-10-25 |
| Кількість дій | 1 |
| Жанр | етно-хоррор |
| Мова вистави | українська |
| Театр | Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької |
| Місто | Львів |
| Режисер |
Білиць Ігор |
| Художник |
Поліщук Богдан |
| Помічниця режисера |
Когут Тетяна |
| Помічник режисера |
Жуков В'ячеслав |
| Буна |
Бонковська Олександра Швайківська Ірина |
| Орися |
Боймук Наталія Мелеш Світлана |
| Митро |
Максименко Максим Ревкевич Богдан |
| Петро |
Пантєлєєв Володимир Довгалюк Іван |
| Пантелеймон |
Дибовська Зоряна Кучма Мар’яна |
| Тітка Фрузіна |
Бакус Ольга Лісова Наталія |
Сюжет п’єси побудований на основі реальної історії родини з Буковини. Драматургиня, описуючи життя персонажів, зобразила українське село на межі глобалізації з існуючими пограничними станами: бідності і уявлення про заможність, убогості культури та прагнення до нематеріальних благ цивілізації. Головна героїня твору – Буна (з буковинського діалекту «бабуся») – уособлює українські традиції, забобони, вірування. Вона жива представниця людини, що ввібрала в себе національну пам’ять з її автентичністю та «скелетами в шафі». Як сказала режисерка Олена Роман: «Буна - це гостро схоплений Вірою образ України, яка пройшла через радянську добу і не загубила коріння».
Події в житті персонажів п’єси розвертаються так, що старенькій Буні доводиться самотужки виховувати дев’ятнадцятирічну онуку Орисю. Але це виховання для сучасної людини виглядає жорстким: Буна контролює ледь не кожен крок онуки. Орися – нове покоління, котре вже не може жити в межах традиційних консервативних форм, але як жити по новому вона ще не знає. Лише увесь час мріє поїхати до столиці, вступити в університет. Натомість вона переживає руйнацію мрій і, коли вже доходить до межі відчаю, відважується на відчайдушний крок – їде на заробітки до Сполучених Штатів.
Якою вона повернеться і чи повернеться взагалі – питання які знаходять розв’язку в п’єсі, але для більшості сучасної молоді вони лишаються відкритими.